Увiйти
+ Пiдписатися
Навички та ресурси ініціатора створення груп самодопомоги
Далі продовжую ділитися досвідом створення груп самодопомоги, і зараз хочу розглянути ресурси та навички, які повинен мати ініціатор створення групи.
Освіта, професія, досвід... Особисто я закінчив 9 класів та СПТУ, за фахом майстер по виготовленню та ремонту взуття,чим і заробляю собі на життя. І тому мені здається, що перші два пункти зовсім не мають значення. А от власний досвід проблем, життєвих складностей, та їх подолання - це і є мій ресурс. Я обираю напрямки самодопомоги тільки ті, в яких маю власний досвід.
Наочно дію групи самодопомоги для мене показує реклама лікарського засобу «Нежить? Як я вас розумію», а далі вже друга людина передає набутий досвід - це ланцюгова реакція, або як я люблю жартувати - «мережевий маркетинг».
Мій особистий досвід в цьому плані виявився дуже багатим, за 15 років свідомого життя в моєму житті були позбавлення волі, втрата сім'ї, два смертельних діагнози від лікарів, позбавлення усіх засобів дkz існування та житла, жебракування та життя в підвалах, на горищах та електричках, останньою краплею була смерть власної дитини. Були періоди відновлення, за якими слідувала наступна катастрофа, на додачу алкоголь, який приносив тимчасове полегшення теж обернувся проти мене. Єдине бажання, яке в мене залишилося, - це померти або збожеволіти, аби перестати усвідомлювати те, що відбувається. Але все вийшло як у вірші Омара Хайяма:
Как нужна для жемчужины полная тьма. Так страданья нужны для души и ума.
Ты лишился всего, и душа опустела? Эта чаша наполнится снова сама!
Дійсно, моя душа вигоріла, я зневірився в людях, я боявся і не бачив потреби жити, я був певен, що як тільки я щось відбудую, все знову розвалиться. І саме на цьому етапі свого життя я отримав допомогу на групі самодопомоги. Ефект був несподіваним. Одного разу, вранці, їдучи на роботу, я відчув, що я є частинкою свого міста, що я як і тисячі людей їду працювати, що як і всі я займу робоче місце, а ввечері ми всі будемо їхати по домівках. Я відчув що вийшов з ізоляції, що я вирвався на свободу, відчув, що мені потрібні люди, а я потрібен їм. З тих пір моє життя змінилося. Я повністю відновив свій соціальний статус, працюю на державному підприємстві, маю кохану дружину та маленьку доньку, не маю проблем та не стою на обліку в правоохоронних структурах, вільно виїжджаю за кордон, вступив до інституту (хочу освоїти спеціальність соціального працівника).
А тепер повернусь від лірики до практики, я розумію: «бомжів», засуджених, алкоголіків, людей які мають такий як у мене діагноз, та тих, що втратили дітей, або чиї діти народилися з тяжкими патологіями. Це і є цільові групи, з якими я можу працювати.
Не обов’язково мати такий екстремальний досвід, щоб мати змогу допомагати іншим. Просто варто проаналізувати власний досвід, і обов'язково знайдеться хоча б одна проблема, яка була Вами подолана, але для інших людей подібна проблема ще досі залишається невирішеною. Для багатьох, наприклад, актуальною є проблема розлучення, або навіть виховання «важкої» дитини. Оце і є ваш арсенал, який можна ефективно та з користю використовувати.
Не бійтеся ділитися власним досвілом з подолання тієї чи іншої проблеми, адже Ви маєте можливість завести нові знайомства, відкрити для себе новий світ і допомогти бути щасливими іншим.
- 25.10.2012
Олександр Алієв 
15
Коментарі
Олександре, дуже дякую за Вашу історію та цей блогозапис!
Дякую. Доречі саме групи навчили мене бути собою , бути відвертим , та не соромитися свого минулого.
Геніально=)
Олександр , стаття просто "Бомба", як кажуть з пісні слів не викинеш. Натхнення Тобі, головне побільше однодумців, живих. Разом ми можемо зробити те, що наодинці нам не під силу!!!
Хай щастить!!! :)
Дуже вдячний за розуміння та підтримку.
Все правильно сказано і з оцінками не можна не погодитись, хіба що "геніально" видається перебільшення. Але можливо і геніально, адже ж була колись Мати Тереза. Тільки от відмітати освіту, як це було сказано на початку допису, не варто. При чому сам автор підтвердив, що він вирішив вчитися. Досвід тільки тоді гарний порадник, коли з нього робляться вірні висновки. А от без знань вірні висновки зробити дуже важко, хоча можливо, що автор і підтвердив. А от кардинальним чином змінити суспільні умови, щоб вони не штовхали людей у проблеми, спираючись тільки на досвід (без вірних знань) все таки неможливо. Адже досвід - це завжди тільки вчорашній день. Саме в цьому є т.зв. "пастка досвіду". Тому разом з пошаною автору бажаю йому засвоїти і знання, які він зможе використати на благо, я впевнений.
Матеріал стосується груп самодопомоги, це не професійна робота з людьми. Я вважаю що професійна робота і самодопомога це зовсім різні речі. Наприклад всесвітня спільнота Анонімних алкоголіків не має професіоналів, ділитися досвідом може як освідчена людина, так і ті хто навіть не вміє читати.
В цьому блозі я маю намір викласти весь свій досвід який стосується самодопомоги, кого цікавить ця тема-підписуйтесь, якщо в когось є потреба, можливо створити скайп групу, та обмінюватись досвідом. На сьогодні я був ініціатором або співзасновником близько семи різнопрофільних груп самодопомоги і хочу описати пошук приміщення, розповсюдження інформаціі,види груп, фінансування, та джерела з яких я беру теоретичну частину.
Вы просто умница!!! Мне очень понравилась идея групп самодопомоги! Ведь действительно скольким людям нужна помощь- обычная- просто даже выслушать человека и дать ему свою поддержку и совет! Как жаль что у нас в Харькове я таких групп не встречала. Я работаю в школе- попробую начать с себя- обязательно организую такую группу в школе. Ведь детям как никому нужна помощь.
Не бачу сенсу в дифірамбах. Якщо потрібна інформаційна підтримка пишіть на мою поштову скриньку [email protected]
Я готовий долучитися.
Маю психолоґічну освіту (щоправда, не практичний психолоґ і не маю великих здібностей). Маю знайомих професіоналів, які порадять, як поводитися з дітьми.
+38 097 369 08 62
Оксана, на Однокласниках, в моих групах, есть група "самозахист" обращайтесь, если есть проблемы.
Саша, хорошая, качественная статья! Буду с интересом следить за твоим блогом)
Стаття хороша, але на практиці все по - іншому. Все своє життя борюся з несправедливістю, але результатів мало, бо у цій країні не діє ЗАКОН, та і менталітет народу... Більше року борюся проти Норм забезпечення тепловою енергією будинків з тепловими лічильниками, які затвержені, для Харківської області у 1998 році, і через які пенсіонери у холодні місяці сплачують до 50% за тепло,замість 10. Звертаюсь з колективним листом до голови ОДА, "відповідь" отримую від голови РДА. Порушено ст.15 ЗУ "Про звернення громадян". Звертаюсь до обдурених мешканців, щоб підписали колективний лист- а чому я?, а може сусід підпише?. Створив на ОК групу "Самозахист",жодного коментаря, чи питання на теми немає,хоч учасників вже -9.
Вікторе привіт! Відчув, багато в Вашому листі суму. Можливо потрібно трішки змінити форму діяльності задля досягнення мети. і в цьому саме груповий розум дає багато інфо. для роздумів. Боротися не треба, потрібно просто розробити нову стратегію яка може не зразу але приведе до бажаного результату. А те що пише Сашко, працює на всі 100%, це перевірено. Головне змінити своє мислення, це в першу чергу, по друге притягнуться позитивні люди, а не "мертві душі", що в свою чергу потягне за собою багато, багато цікавих та радісних змін, як в особистому житті так і в соціумі