•  

+ Пiдписатися

Перспективи розвитку громадських організацій за рахунок використання Відкритих даних   

Як ми всі знаємо, некомерційні (громадські) організації - це один із секторів громадянського суспільства, який покликаний сприяти соціально-економічному, культурному та іншому цивілізаційному прогресу за рахунок моніторингу діяльності, виявленню проблем та допомоги з концентрацією ресурсів за для забезпечення належного функціонування всіх інших секторів суспільства. Само собою зрозуміло, що для ефективної реалізації вище сформульованої місії громадські організації, перш за все, повинні мати у своєму розпорядженні вичерпну та об'єктивну інформацію, властиву сфере їх статутної діяльності та зібрану на основі застосування Закону "Про доступ до публічної інформації" через офіційні джерела Відкритих даних. Адже, зібрана тільки таким шляхом інформація дозволить громадським організаціям (особливо на регіональному рівні) максимально аргументовано відстоювати в суспільстві, перед державою та грантодавцями актуальність і необхідність фінансування тих проблем, за вирішення яких ці організації борються.

На жаль зараз дуже мале число громадських організацій використовують вищеописану можливість роботи з публічними даними на основі ЗУ "Про доступ до публічної інформації" та Постанови КМУ "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних". Використання ж саме таких публічних статистичних даних, що характеризують проблеми, які стосуються діяльності громадських організацій, є непорушною умовою, як для розробки довгострокових стратегій їх діяльності, так і для успішного вишукування додаткового фінансування з боку грантодаючих фондів, бізнесу та держави.

Цілком очевидно, що не всі громадські організації чітко уявляють собі, які дані їм в першу чергу потрібні і, чи можуть ці дані дати місцеві виконуючі органи влади. Тому, як приклад таких публічних даних, далі хотілося б привести перелік основних (базових) відомостей, які можуть бути використані регіональними громадськими організаціями людей з інвалідністю.

  • Відомості за кількістю дітей з інвалідністю в регіоні, де функціонує громадська організація.
  • Відомості за кількістю в регіоні дорослих людей окремо з IА, IБ, II-й і III-ю групою інвалідності.
  • Відомості за загальною кількістю людей, які проживають в регіоні.
  • Відомості за кількістю людей в регіоні, що мають інвалідність по декільком нозологіями відразу, а також окремо по слуху, зору, опорно-руховому апарату, ментальним відхиленням та по загальним захворюванням.
  • Відомості за кількістю в регіоні людей з інвалідністю, у яких здатність до самообслуговування: втрачена, знижена або збережена.
  • Відомості за кількістю в регіоні людей з інвалідністю, у яких є потреба в тому чи іншому засобі протезування. Ці відомості повинні бути надані в розрізі списку тих засобів протезування, в яких у людей є потреба.
  • Відомості за кількістю наданих в регіоні путівок на санаторно-курортне лікування для людей з інвалідністю за останній рік.
  • Відомості за кількістю наданих в регіоні засобів протезування в розрізі за найменуваннями цих засобів за останній рік.
  • Відомості за обсягом грошової допомоги, наданої в регіоні через державні структури для людей з інвалідністю за останній рік.
  • Відомості за кількістю працевлаштованих в регіоні людей з інвалідністю за останній рік.
  • Відомості за кількістю в регіоні людей з інвалідністю, направлених на професійне навчання до вищих та середніх навчальних закладів.

Це далеко не повний перелік публічних даних, які громадські організації людей з інвалідністю можуть отримувати шляхом формування відповідних запитів до органів місцевої влади на основі застосування вищезгаданого законодавства. Так, наприклад, громадські організації мають повне право і повинні запитувати в органах місцевої влади інформацію за параметрами виконання бюджетів та соціально-економічних програм в частині тих сфер діяльності, в яких вони проводять свою роботу.

За великим рахунком, формування та постійна актуалізація громадськими організаціями необхідного їм переліку публічних даних дозволило б не тільки підвищити ефективність їх діяльності, а й істотно поліпшило б якість Відкритих даних, підвищило б їх соціальну значущість і зробило б їх більш затребуваними для громадськості.

Як варіант активізації діяльності громадських організацій в напрямку системного збору та актуалізації необхідних їм публічних даних найбільш прийнятним було б створення Всеукраїнського громадського порталу Відкритих даних. Саме тільки такий портал, на якому централізовано накопичувалися б всі публічні дані, одержувані за запитами від регіональних громадських організацій, виконував би дві дуже важливі функції, які в інших умовах неможливо було б реалізувати. З одного боку, даний портал забезпечував би максимально широку презентацію, наявних в регіонах проблем, а з іншого боку він зміг би найбільш ефективно популяризувати ті громадські організації, які надали для нього дані, і тим самим сприяти вишукуванню цими організаціями необхідних додаткових матеріальних ресурсів з метою вирішення порушуваних ними проблем.

Ініціювати створення такого Всеукраїнського громадського порталу Відкритих даних могла б будь-яка активно діюча всеукраїнська громадська організація, яка була б здатна знайти на це ресурси, як по лінії державного фінансування, так і по лінії залучення грантової міжнародної допомоги. Думаю, зрозуміло, що в перспективі даний портал для тієї всеукраїнської організації, яка б його ініціювала, міг би істотно підняти суспільний авторитет, а також підвищити соціальну значущість та рейтинг серед зарубіжних і вітчизняних донорів.

Я зі свого боку буду радий надати конкретну допомогу при розробки технічного завдання і написанні різних обґрунтувань під проекти для створення вищезгаданого порталу.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 3  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.