Вельмишановний пане Олександр, з весною!Нових Вам колективних планів та звершень! Якщо прагнете продовжити набуття позитивного досвіду в спілкуванні з однодумцями, кому небайдужі здоров'я та незалежність українців - приєднуйтесь до нашого проекту самоорганізації, напевне матимете змогу збагатити досвід спілкування та ще багато чого! Пишіть мені [email protected] З повагою, Віктор Оліфіров

Життя може бути неймовірною пригодою, щодня сповненою цілою гаммою відтінків та відчуттів, а може бути всього лиш буденною низкою четвергів…
Ритм нашого сьогодення є над швидким, просто шаленим. Реалії життя ставлять нас коли під стінку, коли в куток, а коли просто у вакуумне відчуття безвиході. І ми звикаємо позиціонувати себе як той зашорений кінь, не помічаючи як проходить власне життя, біжимо вперед, часто просто скажено біжимо, навмання, і раптом, ще не встигнувши віддихатись, помічаємо, що вже пройшло скількись там нашого власного, єдиного життя. У цьому забігу наввипередки із самим собою ми перестали віддавати пріоритетні переваги простому звичайному живому спілкуванню, яке потрібне для нас як повітря, ми перестали відчувати себе частинкою цілого, єдиного, загального, частинкою соціуму, громади, спільноти, як хочете це називайте, але сенс один - ми все частіше у співрозмовниках ладні бачити комп’ютер з Інтернетом, а не товариша за філіжанкою кави. А живе спілкування – це надпотрібна, міжособистісна взаємодія, основу якої становить пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності (думками, почуттями), в результаті чого особистості значно легше долати складні життєві ситуації та будувати взаємодію з іншими людьми, що базується на розумінні себе та через розуміння самого себе, розуміння людей навколо себе.
Нещодавно мені пощастило бути учасницею проекту «Всеукраїнська школа самодопомоги», яка відбулася за підтримки ресурсного центру «ГУРТ». Хочеться сказати велетенське ДЯКУЮ Олександру Старовойтенку, аніматору груп самодопомоги у смт.Бородянка, за величезне добре, відкрите серце, та шалене, непереборне прагнення до змін себе та світу навколо. Велика вдячність усім організаторам цього важливого для нашого громадського суспільства, класного проекту «Всеукраїнська школа самодопомоги», яка відкрила свої щирі обійми на базі Центру соціально-психологічної реабілітації населення, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи "Довір'я", що знаходиться в смт. Бородянка.
Нажаль з різних причин я відвідала лише 2-у сесію Всеукраїнської школи самодопомоги, на ній я отримала ґрунтовні теоретичні та практичні знання по організації, роботі та життєдіяльності груп самодопомоги, і повернувшись з сесії я створила групу самодопомоги «Я-режисер свого життя», цільовою групою якої були жінки 30-55 років, (матері-одиначки, жінки, що знаходяться у процесі розлучення, або потерпають від сімейних конфліктів), з часом виникла потреба цю групу розширити, і вона трансформувалась у ГСД «Завтра починається сьогодні». Учасники віком 25-55 років, переважна більшість відвідувачі занять оздоровчого фітнесу, та тренінгів лікувально-профілактичної фірми «Віта».
З радістю, що переповнює всю мене зсередини, після кожної зустрічі групи самодопомоги, коли бачу як змінюється актуація погляду учасників, хочу відмітити, що самодопомога – це реальні кроки на зустріч від локальних до масштабних змін особистості та суспільства в цілому, це дуже актуальна методика у нашому сьогоденні, методика, що дає дійсні, справжні результати змін, реальних змін зсередини, адже дає змогу зрозуміти самого себе та через себе інших людей. Групи самодопомоги слугують ефективним інструментарієм для вирішення актуальних питань спільноти. З часом накопичення розумінь та вражень від застосування даної методики при проведенні таких, свого роду психотерапевтичних зустрічей, я прийшла до висновку, що САМОДОПОМОГА, ЦЕ ЯК МАШИНА ЧАСУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СЬОГОДНІ КРАЩОГО ЗАВТРА, І В ЦЮ МАШИНУ МОЖЕ СІСТИ БУДЬ-ХТО, І З ЇЇ ДОПОМОГОЮ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ СВОГО ЖИТТЯ ШЛЯХОМ ВНУТРІШНЬОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ЗМІНИТИ СВОЮ ВЛАСНУ ДІЙСНІСТЬ, ЗМІНИТИ СЕБЕ ТА СВОЄ ЖИТТЯ, сформувати власні механізми гармонізації себе через процес самопізнання своїх внутрішніх психологічних станів та роздумів про те, що відбувається у власному Я (шлях рефлексії), і у такий спосіб прийняти світ таким неймовірним, який він насправді є, прийняти, зрозуміти його через розуміння себе та прийняття різноманіття людей що нас оточують.
Ще раз ДЯКУЮ усім організаторам, усім хто долучився до Всеукраїнської школи самодопомоги, і нехай крокує вже по Україні практика самодопомоги, яка зробила багато гарних змін у світі, практика розуміння себе та світу, змін на краще світу через себе!

Наташа дякую!!! Вам знадобилося відвідати всього одну сесію і вже такий результат!!! Але всі ми різні і це добре, кожен йде своїм кроком, тому я вірю, що всі учасники школи не лишились байдужими, незабаром таких ГСД буде все більше, а це значить, що тисячі людей відчують мить відкриття нових можливостей, знайомств, свого потенціалу. Наснаги усім!!!

Дякую за пост. Ми в роботі. Провели пару тренінгів для аніматорів. Технічні засоби дають змогу використовувати матеріали Всеукраїнської школи самодопомоги. Передаємо досвід, теоретичні та практичні знання по організації та роботі ГСД. Створюємо регіональну мережу.

Понятие "самопомощь" означает - справляться со своими проблемами и находить решение к ним, проявляя активность в рамках собственных возможностей. В группы самопомощи приходят люди, объединенные общими болезнями, инвалидностью, или находящиеся в одинаковых психических или социальных конфликнтых ситуациях. Родственники пострадавших также часто объединяются в группы самопомощи. И это далеко не полный перечень возможных груп самопомощи.
Есть куда двигаться. Роботы много. Вперед!

пані Анна!!! Ви унікальна людина! Хай дає Вам Бог сил та натхнення служити людям, та ділитись своїм безцінним досвідом. Саме групи самодопомоги дають змогу передавати всім, хто потребує практичного досвіду, слухати інших, просто спілкуватись.