•  

+ Пiдписатися

Поради по використанню IT сервісів для активізації виходу України з соціально-економічної кризи   

У продовження розпочатого циклу статей, даний матеріал присвячений опису можливих варіантів адаптації досвіду США до українських реалій з метою подолання нинішньої глибокої соціально-економічної кризи в нашій країні. В основному даний досвід стосується надання громадськості необхідної та всеосяжної інформації в сфері діяльності державних органів влади та політичних партій. З таким досвідом я ознайомився в результаті стажування в США, що проходило в рамках моєї участі в проекті “Навчальні програми професійного зростання”, підтримуваного USAID за програмою “Інновації в електронному врядуванні”, яка була організована Консорціумом із удосконалення менеджмент-освіти в Україні (CEUME).

В процесі цього стажування я переконався, що завдяки від самого початку закладеним на конституційному рівні принципам відкритості діяльності влади, в США просто немає можливості для процвітання тих згубних явищ корупції та політичного популізму, для яких в Україні поки що створені "тепличні умови" внаслідок відсутності необхідної і суспільно доступної інформації. Наявність же у нас в країні такої інформації дозволило б розсудливим політикам та представникам влади аргументовано опонувати проявам політичного популізму, наочно роз'яснювати громадянам необхідність тих або інших, не популярних реформ та ініціювати ефективний громадський моніторинг влади. Все це, в кінцевому підсумку, призвело б до розриву того замкнутого кола, який зараз обумовлює існуючу в Україні кризу і складається з взаємно підживлюючих себе системної корупції, політичного популізму та довіри народу до влади, котра також зараз втрачається.

Але, одна лише інформація, яка запобігає наявності корупції та популізму, а також забезпечує прозорість діяльності влади, аж ніяк не може бути панацеєю для виходу України з кризи. Перш за все, необхідно забезпечити попит на цю інформацію з боку української громадськості. По суті, саме відсутність цього попиту у переважної частини громадян України і є основною перешкодою у впровадженні вже напрацьованою в світовому співтоваристві IT-практики щодо забезпечення прозорості діяльності влади та підвищення комфортності життя людей за рахунок використання відкритих даних і надання населенню електронних послуг.

Парадокс того, що Україна, яка має колосальний інтелектуальний потенціал в IT сфері та є джерелом "мізків" для IT-компаній у всьому світі, досі перебуває в аутсайдерах по застосуванню інформаційних технологій у себе в країні, пояснюється багатьма політико-історичними та соціально-економічними причинами.

Так, з точки зору політико-історичних причин даний парадокс можна пояснити, процвітаючої у нас в державі, корупцією, коли чиновники не були зацікавлені в прозорості своєї діяльності, а тому всіляко чинили опір впровадженню інформаційних технологій в абсолютно приховану від громадськості державну систему перерозподілу коштів. Якщо в розвинених країнах і країнах, що інтенсивно розвиваються, перш за все, держава була основним акселератором розвитку IT, то в Україні, навпаки, влада всіляко гальмували розширення сфери застосування інформаційних технологій і штучно занижували на них попит. Внаслідок вкорінення корупції, як невід'ємної складової державного механізму, бізнес також як і влади, став гальмувати розвиток інформаційних технологій в нашій країні. Комерційні структури в даній ситуації просто боялися виходити з тіні, так як не хотіли засвічуватись з сучасними інформаційними сервісами у відкритій мережі Internet. Все це, в підсумку призвело до того, що і у населення не сформувався адекватний попит на сучасні інформаційні технології. Воно, це населення, в більшій його частині, просто не могло здогадуватися про те, якими можуть бути ці технології.

Нині ж, коли вже прийнята необхідна законодавча база по забезпеченню прозорості в діяльності влади, з упровадження в неї сучасних IT-технологій та з протидії корупції, новостворювані і вже існуючі IT-сервіси, все одно не користуються у населення належним попитом. В першу чергу це відбувається через те, що внаслідок безпрецедентного зубожіння більшої частини українців, людям просто немає потреби у використанні переважної частини вже наявних IT-сервісів. Навіть з урахуванням того, що за даними сайту itc.ua, в нашій країні налічується 41% користувачів смартфонів у віці 18-50 років, це вкрай скромний показник внаслідок того, що за даними сайту rbc.ua число пенсіонерів більш ніж на 1% перевищує число людей, які легально працюють в Україні. Очевидно, що пенсіонери навряд чи дозволять собі купити смартфони. Також очевидно і те, що навіть люди, що мають мобільні пристрої, підключені до Internet, в силу своєї пасивної життєдіяльності аж ніяк не зацікавлені у використанні тих мобільних додатків, які сприяють реалізації конкретних сервісів і послуг. Зараз в основному українських користувачів в Internet приваблюють соціальні мережі, а також мобільні додатки ігрового та розважально-інформаційного характеру. Але це абсолютно не сприяє впровадженню дійсно корисних сервісів, що забезпечують громадський моніторинг діяльності влади та підвищення комфортності життєдіяльності населення.

Єдиним виходом з ситуації, що склалася є розробка і впровадження такого програмного забезпечення, яке б дозволило, насамперед малозабезпеченим громадянам, отримувати реальні та миттєві вигоди від його застосування. Зрозуміло, розробка такого програмного забезпечення переважно повинна базуватися на 3-х основних рекомендаціях, наведених у Посібнику по цифровим сервісів (US Digital Services Playbook), який був розроблений в США і згаданий в попередній статті. В рамках цих рекомендацій необхідно:

  1. Визначити цільову групу користувачів новостворюваного програмного забезпечення (сервісу). Зокрема, тут потрібно сформувати перелік тих категорій громадян, які стануть основними користувачами створюваного вами сервісу, а також визначити для цих громадян ті потреби, які цей сервіс буде задовольняти для них.
  2. Оптимізувати процес доступу до сервісу з боку кінцевих користувачів. При виконанні даної рекомендації необхідно забезпечити доступ користувачів до послуг в рамках створюваного вами сервісу не тільки через онлайн (у вигляді Web-ресурсів або додатків), але і на основі використання автономного режиму по телефону або при особистому спілкуванні.
  3. Зробити сервіс простим і інтуїтивно зрозумілим. Необхідно, щоб при першому використанні сервісу пересічний користувач, по можливості, інтуїтивно розумів, що і як потрібно робити, щоб домогтися необхідної мети.

Разом з тим, наявність зручного, інтуїтивно-зрозумілого та реально вигідного для широких мас громадян програмного забезпечення (ПЗ) в українських реаліях зовсім не є запорукою безумовного та всеосяжного застосування цього ПЗ в суспільстві. Надто вже наше суспільство заклопотане через нинішню соціально-економічної кризу вирішенням поточних проблем та недовірливо до всіх пропозицій щодо підвищення комфортності життя. Тому, тут дуже важливим є максимальне залучення громадських організацій і освітніх установ до процесу популяризації та впровадження вищезгаданого ПЗ серед широких мас, в першу чергу, малозабезпечених громадян.

Перш за все, необхідно привити малозабезпеченому населенню (багатодітним сім'ям, пенсіонерам та інвалідам) навички застосування в повсякденному житті сучасних Internet сервісів і довести громадянам безперечність переваг користування інформаційними технологіями. Для цього можна було б створювати при школах, ВНЗ і громадських організаціях безкоштовні лікнепи, на яких волонтери, представники НУО та студенти безкоштовно навчали б незаможних громадян навичкам роботи на комп'ютері, здійсненню безготівкових платежів та застосування Internet сервісів. Аналогічне, але більш поглиблене навчання могло б вестися і на дому для не мобільних громадян, які в наслідок були б здатні знаходити для себе додаткові доходи на фріланс майданчиках.

Звичайно ж, під час проведення відповідних лікнепів малозабезпеченим громадянам в першу чергу потрібно було б надавати навички володіння тими сервісами, які для них були б, безумовно, корисними, перш за все, в плані мінімізації повсякденних обов'язкових та життєво-необхідних витрат. Але, на жаль, таких масово поширених сервісів в Україні немає взагалі. Саме тому, розробка подібних сервісів для Web-ресурсів і мобільних додатків повинно бути першочерговим завданням по формуванню у населення належного попиту на IT-сервіси, котрий в кінцевому підсумку буде стимулювати такий же інтерес наших громадян до створених на базі IT можливостей громадського моніторингу та протидії корупції, як, наприклад, в США.

Нижче приведений опис лише незначної частини з тих соціально значущих сервісів, які можна було б впровадити в Україні найближчим часом з метою підвищення інтересу населення до масового використання IT-сервісів. Прикладами таких сервісів можуть служити:

  1. Сервіс для формування номенклатури та кількості продовольства, завдяки якому можна було б забезпечити самодостатнє меню з метою харчування зазначеного числа осіб протягом зазначеного числа днів і з розрахунку заданої суми в грн. Такий сервіс міг би бути встановлений в Internet-магазинах супермакетів і враховувати в онлайн режимі поточні ціни на продукти харчування з урахуванням можливих акцій та знижок. Звичайно ж, такий сервіс повинен також передбачати формування відповідного меню страв, які можна буде приготувати на основі відібраних продуктів харчування виходячи з заданої суми, кількості людей та часового періоду.
  2. Сервіс для формування номенклатури та кількості господарських товарів і миючих засобів, завдяки яким можна було б забезпечити на самодостатньому рівні прибирання квартири, миття посуду та прання білизни на одну людину протягом місяця виходячи із заданої суми в грн. Цей сервіс також міг би бути встановлений в Internet-магазинах супермакетів і враховувати в онлайн режимі поточні ціни на господарські товари з урахуванням можливих акцій та знижок.
  3. Сервіс-центр з продажу неліквідного або акційного товару. Цей сервіс-центр міг би зосереджувати у себе пропозиції від усіх точок роздрібної та оптової торгівлі по реалізації в регіоні неліквідного або акційного товару за зниженими цінами. Функціонувати даний сервіс-центр міг би, як у вигляді окремого Web-ресурсу, так і у вигляді мобільного додатку за принципом Internet-магазинів.
  4. Сток-центр з реалізації готової продукції від регіональних товаровиробників. Суть роботи даного сток-центру могла б полягати в розміщенні на його Web-ресурсі (мобільному додатку) пропозицій від регіональних товаровиробників щодо реалізації від них відповідної номенклатури готової продукції. При цьому, ціни на цю готову продукцію могли б варіюватися, як в залежності від обсягів її реалізації, так і в залежності від того, хто з'явитися кінцевим покупцем цієї продукції. Наприклад, через відповідні регіональні департаменти соціальної політики можна було б забезпечити реєстрацію в цьому сток-центрі малозабезпечених громадян (багатодітних сімей, пенсіонерів і інвалідів) в залежності від їх середньомісячних доходів на людину за трьома наступними категоріями: "особливо нужденні", "нужденні" та "частково нужденні". Після цього, в рамках взаємної домовленості органів місцевої влади з конкретними регіональними товаровиробниками за посередництвом сток-центрів можна було б організувати процес централізованого розвезення замовленого товару малозабезпеченим громадянам за диференційованими цінами у відповідності з тими категоріями, до яких ці громадяни були віднесені.
  5. Сервіс інформаційно-консультативної підтримки комплексного соціально-правового обслуговування немобільних громадян. Цей сервіс може працювати на основі попередньо створеного Web-ресурсу, що передбачає такі три основні розділи, як: а) карти доступності об'єктів масового призначення для немобільних громадян; б) Перелік потреб немобільних громадян в цільової допомоги; в) пропозиції щодо надання нужденним немобільним громадянам матеріальної допомоги у вигляді нового або Б/У інвентарю, обладнання, побутовою технікою і т.д. Також на цьому Web-ресурсі слід створити необхідні умови для проведення систематичних online Internet відеоконференцій, семінарів та консультацій відповідно до поданих заявок від немобільних громадян.

Функціонування всіх перерахованих вище сервісів не тільки буде сприятливо впливати на зростання попиту на IT-послуги для більшої частини населення України, а й, перш за все, буде сприяти зниженню соціальної напруженості серед малозабезпечених громадян. В кінцевому рахунку, використання цих сервісів забезпечить формування у незаможних громадян переконання в тому, що, незважаючи на вкрай глибоку та затяжну економічну кризу, держава все-таки докладає всіх зусиль для того, щоб підвищити їх добробут.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

Вадим Георгієнко   482 дні тому   #  

дякую Олександре!

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!


 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.