Один з проектів, які ми зпродукували нашою групою під час конференції «Майбутнє громадянського суспільства України: пошук шляхів консолідації»,  має за мету створення онлайн-платформи для українців всього світу, де б вони мали змогу відповісти на три запитання:

1)    Місія України в світі.

2)    Хто такі українці?

3)    Роль кожного у побудові спільного щасливого майбутнього.

Це три рівні питань: глобальний, національний, особистісний рівні. Відповіді на ці питання, на нашу думку, мали б запустити процес включення кожного в формування майбутнього України.

Отже, для створення дружнього українцям інтерфейсу майбутньої онлайн-платформи, ми вирішили почати з невеликого опитування учасників конференції:

При яких обставинах у Вас вперше з’явилося або з’являється зараз внутрішнє відчуття, що Ви – українець/українка?

Вважаємо, що кожному буде цікаво ознайомитись з відповідями, проаналізувати їх, і зробити висновки для своєї подальшої роботи. А для тих, хто ще не відповідав на це запитання, ми створили онлайн-форму, яку можна заповнити, перейшовши за адресою: http://goo.gl/forms/kPW1rEIte8

Ось відповіді учасників конференції:

- Під час маршу іноземців з прапорами своїх країн на Майдані в підтримку України,  коли усвідомлюєш, що нас підтримують навіть закордоном.

- Коли звучить справжня українська пісня, наприклад у виконанні Квітки Цісик; під час перегляду відео з Б.Ступкою на човні

- Коли бачу українські символіку, прапор, герб

- Коли дізнаюсь про великі досягнення людей з України або українських організацій, чую їх успішні історії

- Коли потрапив в україномовне середовище

- При відчутті єднання з іншими українцями, приналежності до спільноти, відбулася самоідентифікація

- Коли з’явилася потреба в змінах на краще

- Під час невимушеної розмови з близькою людиною

- Коли беру на себе відповідальність за долю країни

- Коли дізнаюсь про діяльність/творчість моральних авторитетів нації

- Коли довелося представляти Україну та її інтереси закордоном

- При розмові з іноземцем, коли маю себе ідентифікувати

- В школі, коли вчителька прививала любов до творчості Шевченка

- В дитинстві коли брав приклад зі своїх батьків, їх ставлення до хліба, до землі

- Коли мій батько вболівав за київське Динамо

- В молоді роки в середовищі Спілки Української Молоді (СУМ), до того вплинув мій дід, який принципово спілкувався лише українською мовою, ходив у вишиванці до церкви, не дивився російських передач

- Коли мій дідусь, який був у засланні, одного разу сказав мені «Ти - українець»

- Коли відбулось усвідомлення себе частиною спільноти, яка не сприймає регіоналів, під час участі в Помаранчевій Революції

- Після переїзду в Луцьк, де модно бути українцем, де йде процес популяризації всього українського, процес «культурного творення»

- В школі українське виховання, українська література, пізніше зрозумів що не маю бути зрадником, коли всі навколо розмовляють російською мовою, почав дивитись новини українською

- При знайомстві з творами українських письменників, а також під час поїздок закордон, де чітко розумію, що «Я - українець»

- Вплив батька, який попри заборону йшов у храм, і під час служби в армії, коли зам.політ забороняв носити хрестик і віддавати команди українською мовою

- «Де б ти не жив у світі, але будеш завжди українцем!»

Дякуємо учасникам за відповіді!